* * * 

Цей десерт довго залишався для мене дивиною і загадкою. Я чула про нього і часто бачила по телевізору, і дуже хотіла спробувати :))). Не знаю чому, але мені він здавався чимось надзвичайним ! Тому, коли в одному цікавому ресторанчику я знайшла його в меню, то одразу замовила і....чекала затамувавши подих...Пройшло кілька хвилин і ми зустрілися. Це було кохання з першого погляду, точніше -- з першої ложки :))) ! Такий ніжний, вишуканий, легкий ! Ммм...він танув у мене в роті, а я "танула" від насолоди...Його смак полонив мене назавжди і тепер я віддана йому цілковито  ! :)))...

" Малинова панна котта " 

 Зізнаюсь чесно цей "десертик" дався мені не легко. Точніше я уявляла собі кольорову гаму, приблизний дизайн і форму, але все щось мені не подобалось. Я довго ходила навколо нього, думала... та одного чудового дня прилетіла муза, махнула чарівним крилом і все -- кольє зробилося на одному диханні :))).

В кольє використані агати ( малинові ) , рожеві кварци, красиві шоколадні ріволі, білий кристалічний бісер ( який додає легкості ) і мідно-шоколадний ( який підкреслює форму і робить її витонченою ). Ще багато різних бусин і іншого бісеру :))).

 До речі цей агатик з друзами ( кристаликами ) і має дуже цікаву фактуру ( наче крупинки цукру ). Шкода, що фото не передає всієї краси і не видно, як вони виблискують і переливаються :(.

 Ось такий "десертик" -- дуже смачний ! Наполегливо раджу спробувати :))).

Трішки цікавого :

Панна-котта (італ. Panna cotta ) - північно-італійський десерт з вершків, цукру і ванілі.

Батьківщиною десерту є італійський П'ємонт. Дослівний переклад цих ласощів з італійської мови звучить як «варений крем», однак насправді це швидше кремовий пудинг з додаванням різних інгредієнтів.  Панна-котта подається невеликими порціями з фруктовими соусами і шматочками фруктів або ягодами, а також шоколадним або карамельним соусом. Традиційна пана кота має білий колір, але при бажанні можна експериментувати і отримати навіть багатошарове желе. Особливо смачна з маскарпоне.

Раніше в цій страві використовувалися варені кістки риби замість желатину і робили його без цукру, так як він був дорогий. Після багатьох років експериментів він перетворився на знайому нам панна котта, у складі якої є желатин, ваніль і фрукти зі спеціями для прикраси і смаку.