y

y

неділю, 15 листопада 2015 р.

* * *

...Осінь...Рудоволоса чаклунка...Все навколо покривається золотом і гарячим багрянцем...Дерева спалахують і їхні вогняні крони сяють немов багаття...Сонце вже не таке нещадне, але ще щедро обдаровує теплом...Листя кольоровими клаптиками встеляють стежинки і вітер-пустун кружляє їх в повільному танці...Коли йдеш воно голосно шелестить і розповідає про те, що бачило і за чим спостерігало всі літні дні...Мереживне павутиння розвішане навкруги і ніби намагається спіймати у свої тенета втікаюче літо...Повітря наповнюється ароматом духмяних скошених трав і запашних яблук...Небо стає темно-синім і ніби таким низьким, що ось-ось дотягнешся до нього рукою...Вечори підкрадаються не помітно і розкроюють добу так, що хапають собі більшу її частину...А заходи сонця стають такими захоплюючими ! Вогняно-рожеве марево спалахує і на сивому полотнищі неба здається ще більш яскравим, більш гарячішим ...Ліс обдаровує грибочками і ми з гарними плетеними лозовими кошиками блукаємо його королівством і шукаємо заховані смачні скарби...І зовсім не важливо знайдемо ми щось чи ні. Головне, що ми можемо ще раз помилуватися його красою, подивитись на метушливі мурашки, послухали вже не таке голосне щебетання птахів і сказати - " Бувай !!! "- мандруючому літу ...Останні теплі дні зникають у пелюстках хризантем і прохолодні довгі дощі падають на землю сірою завісою...Пора роздумів, спогадів і легкого смутку...


" Серце осені " 
 

В цьому кольє всі барви осені -- спокійні, теплі, стримані, але водночас такі промовисті, яскраві і манливі...
 


В центрі красиве сердечко яшми риоліт , яку ще називають "тропічний ліс" або "дощовий ліс" і саме тому я і вибрала її головним елементом кольє .


Тут "гілочка" з унакітів ( крапельки ), моховий агат ( овал ), ріволі і квіточка жовтої яшми мукаіт.
 

 Далі -- сердолік, агат, сонячний камінь, ріволі і знову квіточки яшми мукаіт :))).



 
Ось така вона -- моя осінь ...