y

y

середа, 18 лютого 2015 р.

* * * 


... Для мене ця квітка уособлення справжньої жінки. Така сильна, безстрашна, витривала і в той же час неймовірно тендітна, ніжна, витончена і беззахисна...Я завжди дивуюся, коли дивлюсь, як серед холоду і крижинок, в сніговому покривалі, сором'язливо ховаючись і схиливши свої голівки, ці малесенькі квіточки посміхаються першому весняному сонечку і кидають виклик лютій зимі...Їх не лякають ні сердиті заморозки, ні грізні вітри...Вони всупереч самій природі пишно розквітають і закликають тепло...Дарують радість, надію і віру...Додають сил і наснаги...Такі вони -- підсніжники...



Ця робота принесла мені неймовірне задоволення і душевне тепло. І стала для мене справжнім символом віри і нових бажань...Зима була досить непростим періодом в моєму житті і...хочеться щоб вона завершилась якнайшвидше...І прийшло потепління, радість і гармонія...
Головним натхненником став центральний камінь --  агат ... Цей бразильський красень полонив мене одразу і уява намалювала підсніжник. Такий маленький, тендітний, ніжний, серед білого, виблисуючого снігу...Тому вибір матеріалу був легкий і зрозумілий :))) -- авантюрини, кристалічний і сніжний бісер, трішки перлинок і бусинок-крижинок. А ще маленькі підсніжнички -- бусинки з натурального перламутру...

Вийшло дуже жіночне і ніжне кольє -- справжня весна після довгих зимових днів ...Душевне тепло і сонячні усмішки входять до комплекту :)))...


" Коли розквітають підсніжники "











Піду закликати весну до :
 

субота, 7 лютого 2015 р.

* * * 

Давним-давно, задовго до появи людей, єдиними видимими частинами землі були засніжені піки високих гір. Час від часу сонце розтоплювало сніг, змушуючи тим самим воду бурхливим потоком спускатися з гір, утворюючи при цьому чудові водоспади. Ті, в свою чергу, вируючою піною мчали в бік морів і океанів, після чого, випаровуючись, утворювали кучеряві хмари. Ці хмари зрештою зовсім заступили від сонця вид на землю.
Одного разу сонцю захотілося розбити цей непроникний покрив. Пішов сильний тропічний дощ. Після нього утворилася величезна веселка і обняла все небо.
Захоплені небаченим досі видовищем безсмертні духи - єдині тоді мешканці землі - стали злітати до веселки з усіх навіть найвіддаленіших країв. Кожному хотілося відхопити містечко на різнобарвному мосту. Вони штовхалися і сварилися. Але потім всі посідали на веселку і дружно заспівали. Мало-помалу веселка прогиналася під їхньою вагою, поки нарешті не звалилася на землю, розсипавшись при цьому на незліченна кількість дрібних різнокольорових іскорок.
Безсмертні духи, досі не бачили нічого подібного, затамувавши подих спостерігали за фантастичним різнокольоровим дощем. Кожна частинка землі з вдячністю прийняла уламки небесного моста. Ті з них, які були спіймані деревами, перетворилися на орхідеї.
З цього і почалася тріумфальна хода орхідей по землі. Різнокольорових ліхтариків ставало все більше і більше, і вже жодна квітка не наважувався заперечувати право орхідеї називатися королевою квіткового царства...
                                                                                                        ( Легенда племені майори ).


Ще одне моє випробовування самої себе :))). Чому ? Просто робота виконана в кольорах, які м'яко кажучи не є моїми фаворитами -- ні чорний, ні фуксія...Але у всьому винен камінь і ... мої орхідеї :))). Спочатку мені на очі потрапив агат з друзою -- цікавого кольору і фактури ( скажу чесно вже давно на них заглядалась та щось не наважувалась придбати ). А потім...на підвіконні розквітли мої орхідеї і...прийшло натхнення :)))...


" Нічна орхідея "







 Агат з друзою має рельєфну поверхню і складається з маленьких кристаликів, які гарно виблискують і переливаються. Вони мені схожі на краплинки роси чи цукровий десертик:))). Ех, шкода, що фото не передає всієї фактури !


  
А ще розкажу трішки про камінь. Агат має дуже багато видів і всі вони надзвичайно красиві і різні. В кожного своя історія, властивості, кольори і фактура.
 У давнину агат вважали улюбленим каменем богині Помони, яка була покровителькою врожаю і садівництва. Римляни присвятили цей камінь саме їй і під час посадки рослин закопували в землю маленькі кульки, виточені з агату.

Існує кілька версій виникнення назви цього мінералу. Наприклад, деякі вчені вважають, що назва «агат» походить від грец. abates - щасливий. Інші стверджують, що мінерал отримав назву від сицилійської річки Ахатес, в якій його добували в давнину.

За старовинними переказами, агат символізує здоров'я і процвітання, довголіття і нормальну психіку (навіть під старість), захищає від грози, небезпек хвороб і продовжує життя, охороняє від ворогів, укусів змій і скорпіонів. Він благотворно впливає на власника, надаючи йому сили, красномовство, переконливість, і привертав симпатії оточуючих.
 Вважалося, що агат допомагає зберегти вірність коханих одне одному, тому коли на них чекала розлука, вони обмінювалися перснями з агатової вставкою. 
 В якості талісмана агат допомагає власникові відкрити обман, виявити недоброзичливців, попереджає що насуваються неприємності.

 Друза - це безліч кристалів, які співіснують разом у мирі та гармонії. Вони являють собою розвинене співтовариство, де кожен член по-своєму унікальний і досконалий.
    Кожен окремий кристал впливає на сусідні як власною енергією, так тією, яку він прийняв від своїх "братів", заряджаючи один одного, випромінюючи світло гармонії в навколишній простір і самі разом купаються в загальних променях. Це може служить людям, прикладом гармонійного співіснування на Землі.



А я піду поділюсь легендою до :