* * *

Липень...Спекотний, сонячний, пронизаний ароматом духмяної липи ...А ще -- медовий. Саме в липні качають перший мед -- золотавий, запашний, найсмачніший, найкращий...В ньому аромат квітів, тепло сонця, шум степових вітрів, прохолода зеленого лісу...

Мед -  символ безсмертя, родючості, здоров'я, благополуччя, краси, щастя, «солодкості» життя, його називають їжею богів і еліксиром життя.

 Згідно старовинним апокрифів, райські ріки течуть молоком, вином і медом; від кореня світового древа виходять 12 молочних і медових джерел. За сербським віруваннями, мед виходить з ранкової роси і зорі як дар богів, він розлитий по квітам і листю, і його збирають бджоли. Як божественний напій він, так само як і молоко, ніколи не позичали, оскільки це небезпечно для обох сторін, але давали даром або продавали; заборонялося давати мед і віск циганці, розливати його і кидати на землю віск.

 Моралізаторська притча оповідає про те, як маленький Амур був ужалений бджолою в той момент, коли намагався вкрасти мед з вулика. Він зображений  поруч з Венерою, весь у сльозах, з сотами дикого меду в руках, а навколо нього літають бджоли. І мати  говорить йому, що рани, які він наносить іншим, набагато болючіші :))).

Бенджамен Уест

Венера втішає Амура, ужаленого бджолою

 

Я дуууже люблю мед ! Навіть зізнаюсь вам, що першим прикормом моєї донечки був саме мед :))). Тому, коли задумала свої " Улюблені десерти", то знала, що обов'язково зроблю щось медове :))). І сьогодні представляю вам черговий смаколик :

  " Медовий грильяж "

 

 Форму кольє спеціально робила асиметричною -- це ж грильяж, все намішане : горішки, сухофрукти, мед. Ну, я грильяж роблю з сухофруктами :))).

 Як і в однойменному десерті тут багато "смачненького" -- тигрове око, амоніт, агати ( чорні і жовтий ), сонячний камінь і оптичний кальцит -- красивий, медовий , з іризацією. Ще й форма така незвична. Словом -- "смачненький " :))).

 

 А ще ріволі кольору "шампань" і "коньяк ", тому грильяж трішки хмільний :))).

Отакий солодкий і золотавий "десертик ".

 

І ще трішки про камінці .

Кальцит.
Інші назви мінералу і його різновидів: кам'яна квітка, кам'яна троянда, паперовий шпат, сталактит, сталагміт, небесний камінь.
 Цей мінерал розширює свідомість людини, дає йому можливість передбачити наслідки нових починань, нових знайомств, дозволяє осягнути справжнє ставлення до власника каменю інших людей. Кальцит дуже прив'язується до свого власника, і якщо людина втрачає або дарує його, він на довгий час блокує свої магічні здібності і відмовляється служити новому власнику. Кальцит можна тільки передавати у спадок. Причому спадкодавець повинен підготувати кальцит до прийдешньої зміни - він повинен «познайомити» камінь з майбутнім власником. Робиться це за допомогою нехитрого обряду. Виріб з кальциту (або прикраса з ним) власник вкладає в руку спадкоємцю і вимовляє ритуальну фразу: «Віддаю тебе з вдячністю за службу. Служи йому (ім'я), як служив мені »(фраза вимовляється тричі). Після цього новий власник каменю повинен потримати кальцит під струменем проточної води (щоб змити зв'язок каменю з попереднім власником) і, зосередившись на мінералі, встановити з ним контакт. Якщо у людини немає бажання розкрити свої екстраординарні здібності, медитація не потрібна - зв'язок встановиться після тижня постійного носіння каменю.Астрологи стверджують, що кальцит можна носити людям, що народилися під будь-яким знаком зодіаку, крім Скорпіона. Останнім він відмовиться служити, оскільки Скорпіони за своєю природою схильні до занять чорною магією, а кальцит - магічний камінь світлих сил.

 В якості талісмана кальцит є прекрасним помічником бізнесменам, економістам, фінансистам, юристам і лікарям. Він робить їх далекоглядними і береже від професійних помилок. Астрологи радять мати вироби з кальциту автолюбителям і професійним шоферам, оскільки вважається, що камінь здатний уберегти власника від труднощів шляху, зокрема від аварій.


Тигрове око. 
Свою назву тигрове око отримав за схожість з оком цього грізного звіра: хвилеподібний відлив і сяйво, як дуги у хижих кішок.Магічні властивості тигрового ока відомі з давніх часів. Вважаючи цей камінь сонячним, його використовували найчастіше як оберіг від злих духів проти порчі. Римські легіонери носили їх, як магічні талісмани, які захищали в хвилини бою. Для посилення його магічних захисних сил на ньому гравірували магічні символи. Тигрове око був амулетом і магічним талісманом і в індійців. Сучасні практикуючі маги також вважають, що тигрове око здатне вберегти свого господаря від багатьох небезпек, так як він виховує в людині розсудливість і не дає робити необдумані вчинки.Працьовитій людині тигрове око обов'язково допоможе досягти успіхів у кар'єрі, відведе подалі нечесних партнерів, приверне прибуток до задуманим операціях, усуне конкурентів. Але для того, щоб камінь «захотів» допомагати своєму власникові, людина сама повинна бути активним і цілеспрямованим. Тигрове око не любить інертних і ледачих людей, він починає їх обтяжувати. З часом ліниві власники обов'язково втрачають їх - камінь любить, коли його самого і його зусилля цінують по гідності.Талісман з тигровим оком служить людям, що займаються творчою діяльністю, а також тим, у кого робота або хобі пов'язані з ризиком для життя або підвищеним травматизмом. Наприклад, брелок з тигровим оком здатний зміцнити волю до перемоги у спортсмена.Тигрове око наділений досить потужним енергетичним потенціалом. При небезпеці він тисне на палець, якщо його носять у персні, а якщо це кулон, то він стає помітно важче; намиста в цьому випадку стають ніби тісні.

Піду поділюсь "десертиком " до

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Ну, що ж літечко вже більше двох тижнів вступило в свої права і значить знову сонце, квіти, море, засмага і веселощі :))). А ще початок літа ( а саме 2 червня ) щороку мене радує, бо...у мене День народження :))) і я завжди отримую мій улюблений букет -- ромашки, волошки і маки... А ще літо це спека ( яку я дуууже НЕ люблю ) і потужні і гучні грози ( які я, як раз, дуууже люблю )...Та від спеки є смачненький порятунок. Такий прохолодний, ніжний, легкий і ...інтернаціональний :)))...Здогадалися ? Так, це -- морозиво ! 

Отож сьогодні у нас черговий смаколик із серії " Улюблені десерти " :

" М'ятне морозиво "

Маю сказати, що я дещо зраджую правилу щодо того, що всі жінки люблять солодке :))) і до солодкого майже байдужа, але ... морозиво дуже люблю. Особливо своє, домашнє і саме таке було зроблено спеціально для фотосесії :))).

Я завжди, коли роблю фото прикрас, шкодую що фотографії не передають всю гаму і фактуру :(. От  в цьому кольє я використала кристалічний бісер, м'ятний, перламутровий і все це виглядає мов справжнє морозиво -- виблискує кристаликами льоду і манить :))).

  Всім смачного літечка !!!

А ще, сьогодні не буду розповідати про камінці, бо в кольє використані авантюрини і про них я вже писала, тому розкажу про морозиво :))).

За право називатися батьками морозива можуть поборотися кілька претендентів. У першу чергу, китайці — саме вони першими почали робити солодкий лід, рецепт якого тримався у суворій таємниці. Китайці вважали, що технології виробництва шовку й морозива принесуть їм світову славу. З шовком так і вийшло. А стосовно морозива вони прорахувалися. У китайців цей засіб від спеки перейняли араби, індуси, перси. У IV столітті до н. е. Олександр Македонський, який погано переносив спеку, вживав фруктові соки зі снігом, який доставляли з гірських вершин раби. Любив морозиво і римський імператор Нерон (1 століття н. е.). В Київській Русі, де також ніхто не знав нічого про китайське морозиво, популярністю користувався рецепт холодного десерту: заморожене молоко дрібно стругали й перемішували зі свіжими ягодами. Трохи пізніше почали заморожувати сир, вершки й додавати сухі родзинки чи абрикоси.
У ХІІІ столітті італійський мандрівник Марко Поло привіз у Європу кілька рецептів невідомого доти продукту. Влітку 1660 італієць Франческо Прокопіо відкрив у Парижі продаж морозива і став першим європейським морозивником. Незабаром морозиво підкорило увесь світ. З 1750 року у Франції стали виготовляти цей продукт, який швидко став популярним, цілорічно. У США перше згадування про відкритий продаж морозива зустрічається в травні 1777 року. Виробництво його стрімко зросло наприкінці XIX століття, коли з'явилися досконалі холодильні машини.
Словом, морозиво — продукт інтернаціональний. Слов'яни принесли в рецептуру продукту різноманітні наповнювачі, в Західній Європі винайшли безліч промислових способів його виробництва, американці придумали автомат для виробництва вафельних стаканчиків та ескімо (морозиво на паличці, глазуроване шоколадом). 1851 року в Балтиморі молочар Джекоб Фуссель заснував першу у світі фабрику з виробництва морозива.


Морозиво як продукт молочний має понад 100 корисних речовин. У ньому містяться білки, жири, вуглеводи, цілий набір вітамінів (А, В1, В2, В12, С, Д, Е, Р). Кількість вітамінів С збільшується при додаванні фруктового наповнювача. Вчені встановили, що компоненти, котрі входять до складу морозива, сприяють виробленню в організмі серотоніну — речовини, яка відповідає за хороший настрій і бореться зі стресами. У молочному морозиві багато триптофану — природного транквілізатора, що заспокоює нервову систему. Морозиво має високу поживну цінність, тому його рекомендують хворим після операції в черевній порожнині, при виразковій хворобі (особливо, якщо є кровотеча), також при малокрів'ї, туберкульозі. Однак ним не варто захоплюватися при атеросклерозі, ожирінні, гіпертонії, гастриті.
Морозиво — один із найбезпечніших продуктів харчування. Бо компоненти, що входять до його складу, обов'язково підлягають пастеризації (а отже, всі шкідливі мікроорганізми гинуть). Крім того, суміш потім охолоджується, що також знищує шкідливу мікрофлору. Але, як і всі молокопродукти, морозиво швидко псується, не варто купувати в спеку розталий стаканчик чи брикетик, бо в ньому стрімко розмножуються мікроорганізми.

* * * 

Ну, що ж -- скоро літечко :))). Вже залишилось зовсім трошки і воно знову завітає до нас у гості. Знову будуть яскраві квіти, голосні співи ранкових пташок, веселі канікули з дзвінким дитячим сміхом, довгоочікувана відпустка з подорожами і пригодами, гаряче сонечко, вечірня свіжість і дощові грози...А ще...Ще солодкі ягоди і фрукти :)))...І найпершою нас порадує духмяна, ніжна і така жадана -- полуниця...Ми будемо смакувати її просто з грядки -- так-так, знаю, що брудну не можна, але :)))...А ще з вершками, цукром, шоколадом...Або ж приготуємо :

" Полуничний смузі "

Ну, або  такий варіант :

І якраз всі ці думки про літо і надихнули мене на створення серії робіт під назвою " Улюблені десерти ". А це кольє розпочинає цю серію :))).

 Як і завжди на роботу надихають мене камінці, а в цьому кольє -- центральний камінь -- джамбульський халцедон. В моїй колекції він з'явився вже давно і, на відміну від всіх моїх попередніх камінців, не має якогось цікавого малюнку чи фактури, але його колір мені одразу нагадав полуничний десерт. Якось він лежав і все чекав свого часу, точніше пари :))). Тому, коли знайшлися для нього "друзі " -- кварци черрі і червоні агати, тоді і з'явилося нове кольє :))).

 

Вийшов отакий "десертик " -- солодкий, легкий, ніжний і соковитий :))).

Піду поділюсь "десертиком " до

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Кульбабки  -- маленькі жовті сонечка :))). Дивишся на них і мимоволі на обличчі з'являється посмішка, хочеться радіти, співати і веселитись !

Я дуже люблю той час, коли вони цвітуть ! Все навколо перетворюється на казкову сонячну країну ! Наче тисячі маленьких сонячних зайчиків розбіглися по густій зеленій травичці !

І завжди хочеться щоб цей час тривав якнайдовше :))). Тому щоб загадки про літо були ще приємнішими ми робимо кульбабкове варення .

Правда 2 попередні роки ми його не варили, бо в сезон кульбабок були дощі ( а дощову погоду ці квіти збирати не можна ), то цьогоріч вирішили надолужити і зварити порцію побільше :))).

І так рецептик :

Квіти кульбабки -- 400 шт.

Цукор -- 5 склянок

Вода -- 5 склянок

Лимон -- 1 шт.

Квіточки добре промиваємо, заливаємо водою, ставимо на плиту і доводимо до кипіння. Варимо  на середньому вогні  -- 15-20 хв. Тоді знімаємо з плити і залишаємо настоюватись декілька годин ( краще на ніч ).

На другий день  процідити через марлю ( квіти виймаємо ). Рідина вийде дуже темного кольору але не хвилюйтеся -- так і має бути :))). Додаємо цукор і доводимо до кипіння, знову варимо помішуючи -- 15-20 хв. Тоді знову знімаємо з вогню і залишаємо на кілька годин, далі ще раз варимо -- так само 15-20 хв. ( можна більше, щоб варення стало більш густим ). І за 5-10 хв. до кінця варки додаємо сік лимона і саме тоді варення стане такого гарного золотаво-бурштинового кольору :))).

Далі розливаємо по баночках і ласуємо взимку, згадуючи сонячне літечко :))).

Ми, звичайно, зиму чекати не стали і смакували вже :))). Яке воно на смак ? Дуже ароматне, духмяне, з присмаком лугових трав і легкою гірчинкою -- ледь-ледь. Таке...таке, як смачний, справжній, якісний вермут з яскравим букетом. 

До речі, коли у варенні ще не було лимонного соку ( а донечці не терпілося скуштувати, бо ж вона разом зі мною старанно збирала квіти :))) і вона спробувала, то їй абсолютно не сподобалось і донечка дуууже засмутилась -- варення було не смачне. Та сік розкрив і підкреслив всю гармонію смаку !

Ще скажу, що варення дуже смакує з млинцями, сирничками, запіканками або якщо просочити ним бісквіт .

А ще із....бринзою. Так-так -- бринзою. Я вчора насмажила сирничків і поклала поруч бринзи, полила все варенням і ...мммм...смакота ! Правда, бринза  домашня і  вона у мене виходить слабо солена і більш ніжна ніж магазинна. 

Найкращий показник смаку і дегустатори -- це дітки. А донечка моя ( якій 5 рочків ) і яка не дуже полюбляє їсти, вчора смакувала варенням весь день -- із сирниками, білим хлібчиком і просто так :))).

Тому -- смачного !!!

* * * 

Якщо запитати мене про найяскравіші спогади дитинства, то перше про що я скажу це -- ранкові роси...Я наче зараз пам'ятаю, як маленьким п'ятирічним дівчатком ми з татом, до світанку, їздили до лісу і зустрічали сонце. Коли  все ще спить і навколо тихо-тихо. Сивий туман мутною пеленою стелиться по землі, ніби старий дідуган розпустив свою бороду. Повітря свіжо-колюче і коли вдихаєш його на повні груди то воно цілющою силою наповнює кожну клітинку твого тіла. Величні і густі дерева в тумані здаються чарівними велетнями. І саме серед цих зелених велетнів, на густому смарагдовому трав'яному покривалі, я вперше побачила краплинки світанкової роси. Вони так виблискували різнокольоровими барвами немов сотні дорогоцінних каменів, які щедро розсипались на листі і гіллі, переливалися і сяяли. Кожна краплинка була просто досконала -- така прозора, тендітна, витончена і в кожній  була захована якась загадка і диво ! Там можна було побачити сонячні блискітки, глибоке блакитне небо, крони густих дерев і увесь світ ! Вони були всюди, на павутинні, яке перетворювалось на низку дорогоцінного намиста, на листочках, гіллі, квітах. І коли вітер-пустун бавлячись розгойдував цю красу вона бриніла , мов кришталь. А я, затамувавши подих, стояла заворожена цією красою і мені так хотілося назбирати цих скарбів хоча б пригоршню :)))...

Я запам'ятала це на все життя ! І скажу чесно, що ніяке, навіть саме коштовне каміння, не зрівняється з цією красою !

" Срібні роси "

 В кольє використані дуже красиві малахіти ( місце походження Мадагаскар ) з відмінним поліруванням і хорошої якості, ріволі Swarovski насиченого кольору діамантової зелені, срібний бісер, кришталеві і скляні бусини.

А ще завдяки формі із кількох елементів кольє гарно лягає на шиї.

І про малахіт :

 Камінь малахіт отримав свою назву від грецької назви яскраво-зеленої квітки мальви - «мелахе». Існує ще одна версія, згідно якої камінь малахіт отримав свою назву від грецького слова «малакос», що в перекладі означає м'який.

 Вперше родовище малахіту відкрили в глибоку давнину в горах Кірман на півдні Ірану серед рудників міді. Родовища малахіту знаходяться неподалік від міста Елат на півдні Ізраїлю. Згідно іудейської легендою, тут колись були «копальні царя Соломона».
 На Русі малахіт вважали каменем, виконуючим бажання.
А в епоху Середньовіччя малахіт був визнаний амулетом, сприятливим протіканню вагітності та пологів. Вагітні жінки носили на шиї підвіски з малахіту у формі хреста або сердечка. У Єгипті малахіт застосовувався правителями як головний камінь сили. Фараони вірили, що він допомагає мудро правити. Малахіт розтирали в порошок, лікували їм очі і вживали в косметиці. У Середні століття алхіміки вважали, що за допомогою малахіту можна виготовити еліксир життя (тут не обійшлося, напевно, без символіки зеленого кольору - кольору самого життя), вважали, що він береже людину від падіння з висоти. Згідно старовинним легендам, малахіт може зробити людину невидимою. Той же, хто п'є з малахітовою чаші, здатний розуміти мову звірів і птахів (не випадково герой казок Бажова Данила-майстер розуміє, що йому говорить ящірка). Малахіт - дуже сильний камінь, який притягує до свого володаря інших людей, причому всіх без розбору. Так що слід дуже добре подумати, перш ніж весь час носити малахіт: чи потрібна вам подібна популярність, що не втомитеся ви незабаром від підвищеної уваги нецікавих вам особистостей ? До того ж малахіт привертає до вас увагу ваших недругів. Особливо обережними потрібно бути жінкам, адже прикраса з малахітом привертає до них увагу осіб протилежної статі. Що ж у цьому поганого ? А те, що увагу звертати будуть всі підряд, і радості така популярність жінці не доставить. Тому рекомендується оправляти самоцвіт в срібло, яке нейтралізує агресію з боку чоловіків.
 В давнину і в епоху Відродження з малахіту вирізали амулети для дітей, які мали оберігати від хвороб і різних небезпек. Він вважався «каменем здоров'я».

 Малахіт - камінь травня. У цей період він найбільш сильний. Кажуть, що якщо в травні носити талісман з малахіту, можна позбутися безпричинних страхів, меланхолії, безсоння.

А я, звичайно, до : 

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Тссс...Чуєте ? Чуєте, як зелені листочки стукають у вікно і виграють знайомий мотив. Як шумлять густі крони хитаючись у танці. А, як із даху падають гучні кришталеві краплі. Чи мелодійно поскрипує старий флюгер і ця музика розлітається навколо...А заворожуючий шум морських хвиль і шепіт духмяних степових трав...Ще суворий свист зимової заметілі і передзвін весняного струмка...Прислухайтесь ! Адже ця музика така неповторна, така справжня і зворушлива...

Музика вітру ... 

 Оскільки це Музика вітру, то основна частина кулону зроблена у формі скрипкового ключа ( асоціативно ), а далі підвісочки - нотки :)))...

 В центрі, знову, один з моїх улюбленців -- лабрадорит, з красивою блакитно-салатовою іризацією . А ще благородний бронзовий, срібний і золотий бісер, моховий агатик і симпатична срібляста підвісочка :))).

Сьогодні, звісно, про :

Лабрадорит  -  свою назву лабрадорити отримали від місця їх первісного родовища - півострова Лабрадор в Канаді.

 Лабрадорит прекрасний оберіг для дому та всіх домашніх, його слід тримати на поверхні, щоб він бачив людей, будинок і сам був помітним.
Камінь також сприятиме і передбаченню, але тільки для тих, хто схильний до цієї діяльності від природи, кому дано певний дар і цей дар не витрачається аморально. Лабрадорит сприяє людині, що прагне містично осмислити світ і діяльність у ньому. Лабрадорит - талісман літераторів, художників, музикантів. Він допомагає їм досягти у своїй діяльності найвищих результатів, притягує до них славу, успіх, заступництво меценатів.Знавці містичних властивостей каменів вважають, що амулети лабрадорити підсилюють у власника схильність до видінь . Тому носити прикраси з лабрадоритом радять тільки людям зрілим, здатним не здійснювати непередбачувані, ексцентричні вчинки. У Британії астрологи вважають його талісманом чистоти і цнотливості. Існує повір'я, що оберіг лабрадорит охороняє будинок від непроханих гостей і розвиває у власника витримку. 
Для нього існує правило ! Він завжди повинен бути на виду ! Його не можна ховати і тримати в темряві ! Як і всі місячні камені, дуже любить зарядку за допомогою місячного світла, якщо є можливість, намагайтеся час від часу залишати свої лабрадорчики під місячним світлом - підживлення каменю забезпечена, плюс він вам буде тільки вдячний ! Камінь здатний ображатися, якщо з ним поводитися недбало, з цього дуже важлива ваша з ним постійний зв'язок.

А я ще до : 

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Я частенько чую фразу : " О, ти така доросла, а ще й досі в казки віриш "...А я і не заперечую, так -- вірю :)))...Тут немає нічого дивного, просто потрібно навчитися їх бачити. Для цього варто просто вийти теплого туманного ранку до парку. Там серед молочно-білої туманної павутини ховається багато див і чудес. Ось два могутні велетні зійшлися в поєдинку і розхитуючись ведуть свій бій, а там -- блакитний золотокрилий єдиноріг п'є воду із життєдайного струмка. На шовковистій смарагдовій галявині маленькі гноми збирають діаманти, а поруч вітер заграв на солодкоголосій арфі і її золоті струни зазвучали ніжно і чарівно. Над духмяними чайними трояндами закружляли у веселім таночку маленькі ельфи, в густих темно-зелених кущах солодко спить величний дракон. Над срібним дзеркалом синього ставка схилили голови мужні воїни, вони віддано несуть свою службу і охороняють стіни чарівного старого замку, де поруч гріється на сонечку красуня принцеса розпустивши густі білі локони. І за всім тут мовчазно спостерігає сивочолий мудрець з довгою бородою, який знає всі таємниці і секрети цього королівства...
І не важливо, що коли розсіється туман, то могутні велетні стануть каруселями, єдиноріг перетвориться на ковану філігранну лавочку. Гномами виявляться старі ялинкові шишки розсипані в траві, а діаманти - це краплини ранкової роси. Золотострунна арфа ніщо інше, як перші промінчики сонця, що пробиваються крізь хмари, маленькі ельфи -- то метушливі стрекізки і метелики. Величний дракон -- смішний кудлатий велетенський пес, мужні воїни -- металеві ліхтарі і старий замок -- ажурна альтанка. Красуня принцеса стане білою акацією і сивочолий мудрець -- могутній столітній дуб...Але казки є...В  них просто потрібно вірити...

" Туман у міському парку "...

  Це кольє почалося із трикутного молочно-коричневого камінця ( який в самому низу ) -- табачний нефрит. Камінець, який я зустріла вперше і зрозуміло, що одразу захотілося придбати :))). Сама назва і колір камінця підказали ідею для нової роботи :))).

  

А ще чудовий різний перламутр ( у верхній частині ), який має таку ж кольорову гаму  і цікавий малюнок ( малюнок був із дірочок, які я заповнила дрібненьким бронзовим бісером ). До них приєднався напівпрозорий коричневий раухтопаз ( димчатий кварц ) і маленькі трояндочки із коралу.

  

Ну, а далі -- рожево-персикові кварци чері, мої улюблені оливкові ріволі, маленькі сяючі сонячні камінці і котяче око. А ще : різні бусини перламутру -- листочки, благородний бронзовий  і молочно-перламутровий бісер. Словом багато різного -- ну, як і в затишному квітучому парку :))).

І традиційно про камінці :

Нефрит ( табачний ) -- у Китаї здавна вважається, що нефрит є каменем Неба і Землі, Мудрості і Вічності. Стародавні ацтеки використовували нефритові ножі для людських жертвоприношень. Буддисти вважають, що саме з нефриту зроблений небесний трон Будди. Жерці шумерів використовували нефритові предмети як магічні інструменти. Стародавні монголи, які завоювали таку сильну країну, як Русь, прикрашали свій одяг і зброю нефритом. Крім того, нефрит - камінь розуму, благих намірів і чесноти. Великий мудрець Конфуцій вважав цей камінь символом гуманності.

 Нефрит - талісман вчених, символ розуму і військової мужності. Людина, що носить при собі невелику нефритову фігурку, буде успішніше i швидше інших йти до наміченої мети. Кільце з білим нефритом є талісманом, що приносить успіх у професійній діяльності, воно також охороняє сімейне щастя. Обереги, виготовлені з нефриту, найкраще підходять воїнам. Вони оберігають господаря від поранень, надають мужність, прагнення до перемоги.

Раухтопаз ( кварц димчатий ) --  скільки корисних якостей і властивостей приховано в раухтопазі ! У Тибеті камінь використовується як основний помічник при медитації та спогляданні таємних світів, прихованих від очей простих смертних. Ніжно огортаючи сіро-коричневою серпанком, звільняючи втомлений розум від зайвих думок, а душу від негативної енергії, він наводить Вас до почуття повного задоволення. Для людей, готових і відкритих духовним одкровенням, талісман буде кращим другом і захисником, допомагаючи підсилити Вашу магічну міць, давши вірний напрям всім внутрішнім роздумів, він, як істинний захисник, буде відганяти від Вашої душі темні сутності і навколишній негатив.Споглядання граючого золотого променя сонця на димному самоцвіті, дозволить заспокоїти свої емоції. Відкинути злобу і страх, розвіяти депресію і ненависть. Оберіг з раухтопазу близько ліжку покаже Вам віщий сон, і тонко навіваючи думки, допоможе правильно розгадати його значення.

Перламутр --  у деяких країнах світу з раковин виготовляли спеціальні чаші, вважаючи, що напої, налиті в них, цілющі. Для залучення милості богів на поверхню раковини наносили малюнки. В якості талісмана перламутр здатний допомогти своєму господареві привнести в своє життя нове. Він допомагає розвинути інтуїцію, зберегти мир і спокій у родині, оберігає будинок від злих духів. Вважається, що вироби з перламутру можуть служити амулетом, що продовжує роки життя своєму господареві.

А я ще до : 

  Віки в " Рукодільне кафе "