* * * 

Ну, що ж -- скоро літечко :))). Вже залишилось зовсім трошки і воно знову завітає до нас у гості. Знову будуть яскраві квіти, голосні співи ранкових пташок, веселі канікули з дзвінким дитячим сміхом, довгоочікувана відпустка з подорожами і пригодами, гаряче сонечко, вечірня свіжість і дощові грози...А ще...Ще солодкі ягоди і фрукти :)))...І найпершою нас порадує духмяна, ніжна і така жадана -- полуниця...Ми будемо смакувати її просто з грядки -- так-так, знаю, що брудну не можна, але :)))...А ще з вершками, цукром, шоколадом...Або ж приготуємо :

" Полуничний смузі "

Ну, або  такий варіант :

І якраз всі ці думки про літо і надихнули мене на створення серії робіт під назвою " Улюблені десерти ". А це кольє розпочинає цю серію :))).

 Як і завжди на роботу надихають мене камінці, а в цьому кольє -- центральний камінь -- джамбульський халцедон. В моїй колекції він з'явився вже давно і, на відміну від всіх моїх попередніх камінців, не має якогось цікавого малюнку чи фактури, але його колір мені одразу нагадав полуничний десерт. Якось він лежав і все чекав свого часу, точніше пари :))). Тому, коли знайшлися для нього "друзі " -- кварци черрі і червоні агати, тоді і з'явилося нове кольє :))).

 

Вийшов отакий "десертик " -- солодкий, легкий, ніжний і соковитий :))).

Піду поділюсь "десертиком " до

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Кульбабки  -- маленькі жовті сонечка :))). Дивишся на них і мимоволі на обличчі з'являється посмішка, хочеться радіти, співати і веселитись !

Я дуже люблю той час, коли вони цвітуть ! Все навколо перетворюється на казкову сонячну країну ! Наче тисячі маленьких сонячних зайчиків розбіглися по густій зеленій травичці !

І завжди хочеться щоб цей час тривав якнайдовше :))). Тому щоб загадки про літо були ще приємнішими ми робимо кульбабкове варення .

Правда 2 попередні роки ми його не варили, бо в сезон кульбабок були дощі ( а дощову погоду ці квіти збирати не можна ), то цьогоріч вирішили надолужити і зварити порцію побільше :))).

І так рецептик :

Квіти кульбабки -- 400 шт.

Цукор -- 5 склянок

Вода -- 5 склянок

Лимон -- 1 шт.

Квіточки добре промиваємо, заливаємо водою, ставимо на плиту і доводимо до кипіння. Варимо  на середньому вогні  -- 15-20 хв. Тоді знімаємо з плити і залишаємо настоюватись декілька годин ( краще на ніч ).

На другий день  процідити через марлю ( квіти виймаємо ). Рідина вийде дуже темного кольору але не хвилюйтеся -- так і має бути :))). Додаємо цукор і доводимо до кипіння, знову варимо помішуючи -- 15-20 хв. Тоді знову знімаємо з вогню і залишаємо на кілька годин, далі ще раз варимо -- так само 15-20 хв. ( можна більше, щоб варення стало більш густим ). І за 5-10 хв. до кінця варки додаємо сік лимона і саме тоді варення стане такого гарного золотаво-бурштинового кольору :))).

Далі розливаємо по баночках і ласуємо взимку, згадуючи сонячне літечко :))).

Ми, звичайно, зиму чекати не стали і смакували вже :))). Яке воно на смак ? Дуже ароматне, духмяне, з присмаком лугових трав і легкою гірчинкою -- ледь-ледь. Таке...таке, як смачний, справжній, якісний вермут з яскравим букетом. 

До речі, коли у варенні ще не було лимонного соку ( а донечці не терпілося скуштувати, бо ж вона разом зі мною старанно збирала квіти :))) і вона спробувала, то їй абсолютно не сподобалось і донечка дуууже засмутилась -- варення було не смачне. Та сік розкрив і підкреслив всю гармонію смаку !

Ще скажу, що варення дуже смакує з млинцями, сирничками, запіканками або якщо просочити ним бісквіт .

А ще із....бринзою. Так-так -- бринзою. Я вчора насмажила сирничків і поклала поруч бринзи, полила все варенням і ...мммм...смакота ! Правда, бринза  домашня і  вона у мене виходить слабо солена і більш ніжна ніж магазинна. 

Найкращий показник смаку і дегустатори -- це дітки. А донечка моя ( якій 5 рочків ) і яка не дуже полюбляє їсти, вчора смакувала варенням весь день -- із сирниками, білим хлібчиком і просто так :))).

Тому -- смачного !!!

* * * 

Якщо запитати мене про найяскравіші спогади дитинства, то перше про що я скажу це -- ранкові роси...Я наче зараз пам'ятаю, як маленьким п'ятирічним дівчатком ми з татом, до світанку, їздили до лісу і зустрічали сонце. Коли  все ще спить і навколо тихо-тихо. Сивий туман мутною пеленою стелиться по землі, ніби старий дідуган розпустив свою бороду. Повітря свіжо-колюче і коли вдихаєш його на повні груди то воно цілющою силою наповнює кожну клітинку твого тіла. Величні і густі дерева в тумані здаються чарівними велетнями. І саме серед цих зелених велетнів, на густому смарагдовому трав'яному покривалі, я вперше побачила краплинки світанкової роси. Вони так виблискували різнокольоровими барвами немов сотні дорогоцінних каменів, які щедро розсипались на листі і гіллі, переливалися і сяяли. Кожна краплинка була просто досконала -- така прозора, тендітна, витончена і в кожній  була захована якась загадка і диво ! Там можна було побачити сонячні блискітки, глибоке блакитне небо, крони густих дерев і увесь світ ! Вони були всюди, на павутинні, яке перетворювалось на низку дорогоцінного намиста, на листочках, гіллі, квітах. І коли вітер-пустун бавлячись розгойдував цю красу вона бриніла , мов кришталь. А я, затамувавши подих, стояла заворожена цією красою і мені так хотілося назбирати цих скарбів хоча б пригоршню :)))...

Я запам'ятала це на все життя ! І скажу чесно, що ніяке, навіть саме коштовне каміння, не зрівняється з цією красою !

" Срібні роси "

 В кольє використані дуже красиві малахіти ( місце походження Мадагаскар ) з відмінним поліруванням і хорошої якості, ріволі Swarovski насиченого кольору діамантової зелені, срібний бісер, кришталеві і скляні бусини.

А ще завдяки формі із кількох елементів кольє гарно лягає на шиї.

І про малахіт :

 Камінь малахіт отримав свою назву від грецької назви яскраво-зеленої квітки мальви - «мелахе». Існує ще одна версія, згідно якої камінь малахіт отримав свою назву від грецького слова «малакос», що в перекладі означає м'який.

 Вперше родовище малахіту відкрили в глибоку давнину в горах Кірман на півдні Ірану серед рудників міді. Родовища малахіту знаходяться неподалік від міста Елат на півдні Ізраїлю. Згідно іудейської легендою, тут колись були «копальні царя Соломона».
 На Русі малахіт вважали каменем, виконуючим бажання.
А в епоху Середньовіччя малахіт був визнаний амулетом, сприятливим протіканню вагітності та пологів. Вагітні жінки носили на шиї підвіски з малахіту у формі хреста або сердечка. У Єгипті малахіт застосовувався правителями як головний камінь сили. Фараони вірили, що він допомагає мудро правити. Малахіт розтирали в порошок, лікували їм очі і вживали в косметиці. У Середні століття алхіміки вважали, що за допомогою малахіту можна виготовити еліксир життя (тут не обійшлося, напевно, без символіки зеленого кольору - кольору самого життя), вважали, що він береже людину від падіння з висоти. Згідно старовинним легендам, малахіт може зробити людину невидимою. Той же, хто п'є з малахітовою чаші, здатний розуміти мову звірів і птахів (не випадково герой казок Бажова Данила-майстер розуміє, що йому говорить ящірка). Малахіт - дуже сильний камінь, який притягує до свого володаря інших людей, причому всіх без розбору. Так що слід дуже добре подумати, перш ніж весь час носити малахіт: чи потрібна вам подібна популярність, що не втомитеся ви незабаром від підвищеної уваги нецікавих вам особистостей ? До того ж малахіт привертає до вас увагу ваших недругів. Особливо обережними потрібно бути жінкам, адже прикраса з малахітом привертає до них увагу осіб протилежної статі. Що ж у цьому поганого ? А те, що увагу звертати будуть всі підряд, і радості така популярність жінці не доставить. Тому рекомендується оправляти самоцвіт в срібло, яке нейтралізує агресію з боку чоловіків.
 В давнину і в епоху Відродження з малахіту вирізали амулети для дітей, які мали оберігати від хвороб і різних небезпек. Він вважався «каменем здоров'я».

 Малахіт - камінь травня. У цей період він найбільш сильний. Кажуть, що якщо в травні носити талісман з малахіту, можна позбутися безпричинних страхів, меланхолії, безсоння.

А я, звичайно, до : 

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Тссс...Чуєте ? Чуєте, як зелені листочки стукають у вікно і виграють знайомий мотив. Як шумлять густі крони хитаючись у танці. А, як із даху падають гучні кришталеві краплі. Чи мелодійно поскрипує старий флюгер і ця музика розлітається навколо...А заворожуючий шум морських хвиль і шепіт духмяних степових трав...Ще суворий свист зимової заметілі і передзвін весняного струмка...Прислухайтесь ! Адже ця музика така неповторна, така справжня і зворушлива...

Музика вітру ... 

 Оскільки це Музика вітру, то основна частина кулону зроблена у формі скрипкового ключа ( асоціативно ), а далі підвісочки - нотки :)))...

 В центрі, знову, один з моїх улюбленців -- лабрадорит, з красивою блакитно-салатовою іризацією . А ще благородний бронзовий, срібний і золотий бісер, моховий агатик і симпатична срібляста підвісочка :))).

Сьогодні, звісно, про :

Лабрадорит  -  свою назву лабрадорити отримали від місця їх первісного родовища - півострова Лабрадор в Канаді.

 Лабрадорит прекрасний оберіг для дому та всіх домашніх, його слід тримати на поверхні, щоб він бачив людей, будинок і сам був помітним.
Камінь також сприятиме і передбаченню, але тільки для тих, хто схильний до цієї діяльності від природи, кому дано певний дар і цей дар не витрачається аморально. Лабрадорит сприяє людині, що прагне містично осмислити світ і діяльність у ньому. Лабрадорит - талісман літераторів, художників, музикантів. Він допомагає їм досягти у своїй діяльності найвищих результатів, притягує до них славу, успіх, заступництво меценатів.Знавці містичних властивостей каменів вважають, що амулети лабрадорити підсилюють у власника схильність до видінь . Тому носити прикраси з лабрадоритом радять тільки людям зрілим, здатним не здійснювати непередбачувані, ексцентричні вчинки. У Британії астрологи вважають його талісманом чистоти і цнотливості. Існує повір'я, що оберіг лабрадорит охороняє будинок від непроханих гостей і розвиває у власника витримку. 
Для нього існує правило ! Він завжди повинен бути на виду ! Його не можна ховати і тримати в темряві ! Як і всі місячні камені, дуже любить зарядку за допомогою місячного світла, якщо є можливість, намагайтеся час від часу залишати свої лабрадорчики під місячним світлом - підживлення каменю забезпечена, плюс він вам буде тільки вдячний ! Камінь здатний ображатися, якщо з ним поводитися недбало, з цього дуже важлива ваша з ним постійний зв'язок.

А я ще до : 

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Я частенько чую фразу : " О, ти така доросла, а ще й досі в казки віриш "...А я і не заперечую, так -- вірю :)))...Тут немає нічого дивного, просто потрібно навчитися їх бачити. Для цього варто просто вийти теплого туманного ранку до парку. Там серед молочно-білої туманної павутини ховається багато див і чудес. Ось два могутні велетні зійшлися в поєдинку і розхитуючись ведуть свій бій, а там -- блакитний золотокрилий єдиноріг п'є воду із життєдайного струмка. На шовковистій смарагдовій галявині маленькі гноми збирають діаманти, а поруч вітер заграв на солодкоголосій арфі і її золоті струни зазвучали ніжно і чарівно. Над духмяними чайними трояндами закружляли у веселім таночку маленькі ельфи, в густих темно-зелених кущах солодко спить величний дракон. Над срібним дзеркалом синього ставка схилили голови мужні воїни, вони віддано несуть свою службу і охороняють стіни чарівного старого замку, де поруч гріється на сонечку красуня принцеса розпустивши густі білі локони. І за всім тут мовчазно спостерігає сивочолий мудрець з довгою бородою, який знає всі таємниці і секрети цього королівства...
І не важливо, що коли розсіється туман, то могутні велетні стануть каруселями, єдиноріг перетвориться на ковану філігранну лавочку. Гномами виявляться старі ялинкові шишки розсипані в траві, а діаманти - це краплини ранкової роси. Золотострунна арфа ніщо інше, як перші промінчики сонця, що пробиваються крізь хмари, маленькі ельфи -- то метушливі стрекізки і метелики. Величний дракон -- смішний кудлатий велетенський пес, мужні воїни -- металеві ліхтарі і старий замок -- ажурна альтанка. Красуня принцеса стане білою акацією і сивочолий мудрець -- могутній столітній дуб...Але казки є...В  них просто потрібно вірити...

" Туман у міському парку "...

  Це кольє почалося із трикутного молочно-коричневого камінця ( який в самому низу ) -- табачний нефрит. Камінець, який я зустріла вперше і зрозуміло, що одразу захотілося придбати :))). Сама назва і колір камінця підказали ідею для нової роботи :))).

  

А ще чудовий різний перламутр ( у верхній частині ), який має таку ж кольорову гаму  і цікавий малюнок ( малюнок був із дірочок, які я заповнила дрібненьким бронзовим бісером ). До них приєднався напівпрозорий коричневий раухтопаз ( димчатий кварц ) і маленькі трояндочки із коралу.

  

Ну, а далі -- рожево-персикові кварци чері, мої улюблені оливкові ріволі, маленькі сяючі сонячні камінці і котяче око. А ще : різні бусини перламутру -- листочки, благородний бронзовий  і молочно-перламутровий бісер. Словом багато різного -- ну, як і в затишному квітучому парку :))).

І традиційно про камінці :

Нефрит ( табачний ) -- у Китаї здавна вважається, що нефрит є каменем Неба і Землі, Мудрості і Вічності. Стародавні ацтеки використовували нефритові ножі для людських жертвоприношень. Буддисти вважають, що саме з нефриту зроблений небесний трон Будди. Жерці шумерів використовували нефритові предмети як магічні інструменти. Стародавні монголи, які завоювали таку сильну країну, як Русь, прикрашали свій одяг і зброю нефритом. Крім того, нефрит - камінь розуму, благих намірів і чесноти. Великий мудрець Конфуцій вважав цей камінь символом гуманності.

 Нефрит - талісман вчених, символ розуму і військової мужності. Людина, що носить при собі невелику нефритову фігурку, буде успішніше i швидше інших йти до наміченої мети. Кільце з білим нефритом є талісманом, що приносить успіх у професійній діяльності, воно також охороняє сімейне щастя. Обереги, виготовлені з нефриту, найкраще підходять воїнам. Вони оберігають господаря від поранень, надають мужність, прагнення до перемоги.

Раухтопаз ( кварц димчатий ) --  скільки корисних якостей і властивостей приховано в раухтопазі ! У Тибеті камінь використовується як основний помічник при медитації та спогляданні таємних світів, прихованих від очей простих смертних. Ніжно огортаючи сіро-коричневою серпанком, звільняючи втомлений розум від зайвих думок, а душу від негативної енергії, він наводить Вас до почуття повного задоволення. Для людей, готових і відкритих духовним одкровенням, талісман буде кращим другом і захисником, допомагаючи підсилити Вашу магічну міць, давши вірний напрям всім внутрішнім роздумів, він, як істинний захисник, буде відганяти від Вашої душі темні сутності і навколишній негатив.Споглядання граючого золотого променя сонця на димному самоцвіті, дозволить заспокоїти свої емоції. Відкинути злобу і страх, розвіяти депресію і ненависть. Оберіг з раухтопазу близько ліжку покаже Вам віщий сон, і тонко навіваючи думки, допоможе правильно розгадати його значення.

Перламутр --  у деяких країнах світу з раковин виготовляли спеціальні чаші, вважаючи, що напої, налиті в них, цілющі. Для залучення милості богів на поверхню раковини наносили малюнки. В якості талісмана перламутр здатний допомогти своєму господареві привнести в своє життя нове. Він допомагає розвинути інтуїцію, зберегти мир і спокій у родині, оберігає будинок від злих духів. Вважається, що вироби з перламутру можуть служити амулетом, що продовжує роки життя своєму господареві.

А я ще до : 

  Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Знаєте за що я найбільше люблю весну ? За таке довгоочікуване і приємне тепло, за ласкаве усміхнене сонечко, за дзвінкоголосі  струмочки ? Чи за солодкі співи голосних птахів, прозоре, глибоке небо і свіже весняне повітря ? Найбільше я люблю весну за квітучі сади ! Я не перестаю дивуватись тій неймовірно ніжній і тендітній красі ! Дерева стають такими цнотливими, чистими, зворушливими. Все навколо вкривається біло-рожевою фатою, наче тисячі струнких і юних наречених кружляють у весняному танці...Повітря наповнюється духмяним солодкуватим ароматом, який вдихаєш на повні груди і серце огортає ласка, натхнення і любов...

...І хоч до цвітіння дерев потрібно ще трішки зачекати але...з бажанням і уявою сперечатися важко :))). Тому і з'явилася ця прикраса :

" Яблуневий цвіт "

  Оскільки в кольє багато сріблястого бісеру, то воно мені нагадує яблуневий цвіт омитий росами :))).

Ніжні рожеві квіточки -- камінці : рожевий кварц ( люблю цей камінчик за ніжність і тендітність, є в ньому якась чуттєвість і витонченість ) і котяче око, а салатові листочки -- авантюрини :))).

І традиційно про камінці :

 Рожевий кварц відомий дуже давно: рожеві намистини, яким більше 9000 років, знаходили на території Стародавньої Месопотамії. В античні часи вважали, що рожевий кварц послали на Землю боги, щоб навчити людей любити один одного і жити в мирі та злагоді.

Рожевий кварц - це камінь зародження кохання і щирих ніжних почуттів. Він допомагає впоратися з душевними переживаннями, забути образи і розчарування і почати все спочатку. 

  Він здатний залікувати душевні рани, допоможе вам навчитися прощати і налаштує на кохання. На зміну замкнутості приходить відкритість, з'являється бажання посміхатися і спілкуватися з людьми.

 Рожевий кварц вчить радіти життю, прощати, дивитися на світ очима дитини, отримувати задоволення від кожного моменту свого життя і любити себе.

 Прекрасний талісман для творчих людей. Він стимулює уяву, наділяє творчою енергією, притягує успіх, дає впевненість у себе.

Однак  постійно носити його не рекомендується. Потужна енергетика каменю здатна «одягнути рожеві окуляри» на свого власника, захопити в світ ілюзій, і людина може втратити зв'язок з реальністю.

Авантюрин.  В давнину вважали, що авантюрин прямо пов'язаний з місячної магією і його мінливий вплив на людину приписували цьому зв'язку. Місяць впливає на людину по-різному. По-перше, в залежності від фази, в якій вона знаходиться (зростаюча, повна, спадна, темна); по-друге, залежно від типу і характеру людини.Саме тому існує дві протилежні думки про те, який вплив надає авантюрин на свого власника. Одні стверджують, що мінерал допомагає при азартних іграх, але зловживання цією допомогою може призвести до серйозних матеріальних втрат, аж до повного розорення. Інші називають авантюрин «посередником  чистої любові» і вірять, що він привертає до свого власника серцеву прихильність . Але й ті й інші сходяться в одному - цей камінь загострює позитивні емоції людини: заряджає його оптимізмом, упевненістю в собі, наділяє ясністю розуму і покращує настрій.

Авантюрин може стати прекрасним помічником у справах сердечних. Цей самоцвіт також можна назвати «музою», оскільки він викликає натхнення і творчі пориви у письменників, художників, музикантів.

 І піду поділюсь "цвітінням" до

  Віки в " Рукодільне кафе "