y

y

пʼятницю, 23 жовтня 2015 р.

* * * 


Привіт, дівчатка ( а може і хлопці, хто зна :))) ! Ну, як вам осінь ? Як настрій ? Справи ?
Я неймовірно ЛЮБЛЮ осінь, але, чесно кажучи, цьогоріч трішки засмучена :(...Я так чекала цю прекрасну і кольорову пору, з її величною красою і яскравою палітрою, лагідним теплом і ошатним вбранням ! Та довгий час у нас було все зелене і стояла сонячна погода, а потім стали з'являтися осінні барви та стало холодно, сіро і похмуро...
Правда нам таки вдалося зловити кілька хороших днів ( я навіть донечку заради цього в садок не водила :))) і насолодитися прогулянками серед осінніх пейзажів.  І ці прогулянки нагадали нам  казочку, яку я ще 3 роки тому написала для доні...Напишу і вам -- може кому згодиться :)))...




Осіння казочка для доні .
 
Колись давно в далеких краях жила рудоволоса красуня Осінь - майстриня і чарівниця. І було у неї троє синів. Ось, одного разу, зібрала вона синів і сказала їм :
- Синочки мої, ви вже підросли і багато чому я вас навчила. Тепер хочу подарувати вам чарівний сад. І якщо ви за ним будете доглядати і піклуватись про нього, то буде він розростатись і тішитиме вас своїми чудесними плодами і величною красою.

Зраділи сини такому подарунку, подякували мамі щиро і гайда до саду... Прийшли -- роздивляються, дивуються, стежинами ходять...Оглянули все навкруги і взялись до роботи...

Старший син був ласун і вправний кухар. Назбирав він у саду червонобоких яблук, духмяних груш, синьооких слив і напік пирогів. Пироги вийшли рум'янощокі, пишні. З оранжевих пузатих гарбузів приготував солодку і запашну кашу. З капустинки-стоодежинки і бурячка-круглячка -- зварив смачненький гаряченький борщик. Назбирав ароматних п'янких трав і заварив чай, який булькотів і наче наспівував у чайничку. Але найбільше він полюбляв мед, особливо -- вересовий. А в саду вересу цвіло багато -- і білого і рожевого і лілового -- висіли дрібні квіточки на довгих китицях. Назбирав старший син з них меду а мед -- темно-жовтого і червоно-бурого кольору, густий, запашний, трохи терпкуватий. І стали всі старшого сина за це Вереснем називати.

Середній син був мрійник і художник. Взяв він фарби і палітру і пішов до саду. Вдягнув берези у золоту чадру, покрив багрянцем старого могутнього дуба, прикрасив горобину кораловим намистом. На гілля розвісив мереживо-павутинки, розкинув блакитне простирадло на небо. І дуже вже він полюбляв жовту сонячну фарбу. Пофарбував листочки, розстелив на галявинах жовті покривала, загоріли вогниками жовто-гарячі чорнобривці і їм посміхаючись закивали головами соняшники. На кучерявий клен одягнув жовтий абажур і вільху нагородив жовтими сережками. Навіть сусідський кіт і той став з сонячною жовтинкою. Тому, середнього сина, стали Жовтнем звати. 

От тільки найменший син нічого не робить, братам не допомагає, тільки носиться по саду і з вітром навипередки...Скільки брати його не просили не слухав їх, бешкетував і байдикував.
Та час іде, день повільно спливає і настала пора вечеряти. Вересень і Жовтень стіл накрили, сіли, смаколиками ласують...і ось, двері відчиняються і меньшенький -- тут, як тут. А брати йому і кажуть :
-- Що ж, ти, братику, як працювати і нам допомагати, то тебе не докличешся, а як їсти, то ти мастак ? 

Образився менший брат, скочив із-за столу, розізлився і побіг на двір. Прибіг до саду і давай все навкруги ламати...Квіти пом'яв, трави витоптав, гілля наламав, сірим рядном небо завісив, всі-всі листочки зірвав і додолу кинув...А тоді присів на пеньочок, поглянув навкруги, що він накоїв і так йому соромно і боляче стало...І гірко-гірко заплакав. Потекли сльози із очей, впали на землю холодними дощами і побігли брудними потоками...І стали, через це меншого сина Листопадом звати...І тому в листопаді так багато дощів випадає...









Гарного вам настрою і веселкових барв !!!


12 коментарів:

  1. Лена, ну ты - Искусница!!! Бисером украшаешь и словом!!! Фотографии просто сказка! С охранила себе в папочку, буду любоваться и сказку твою вспоминать! Будут внуки - им расскажу!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Леночка, спасибо тебе очень большоооое ! Я, вообще-то немного поэт ( здесь смущенный смайлик :))), когда-то даже была редактором литературного клуба "Родничок" (школьного :))) и стихи писала запоем ... Сейчас тоже пишу, но меньше ...как-то поделюсь:))) ...
      А фото - это там где я живу, в несколько сотнях метров от меня и я очень рада, что могу каждый день гулять среди такой красоты !
      Сказочка на русском немного теряет смысл, потому что это о осенних месяцях : Вересень ( вересковый мед ) -- сентябрь , Жовтень ( желтую краску любил ) -- ноябрь, Листопад ( листья сорвал ) -- октябрь, ну но что поделаешь - уже как есть :))).

      Видалити
  2. Хороший ты человечки, Ленка, такой искренний!
    Раньше продавались календарики в которых прописывались названия месяцев и на русском и на украинском! Поэтому я помню их названия , если не ошибаюсь, октябрь так и назывался -листопад?!

    ВідповістиВидалити
  3. Лена, мой комп играет со мной, который раз пишу слово... А он мне говорит/пишет другое! Вообщем сейчас обману. Слово которое писала я его зашифрую, напишу наоборот! Это слово -падают листья!

    ВідповістиВидалити
  4. Леночек, неа :)))...Окрябрь это -- жовтень, а листопад -- ноябрь :)))...Может потому и планшет капризничал -- обманывать не хотел :))).

    ВідповістиВидалити
  5. Чудесная сказка! Лена, читать тебя одно удовольствие - какие обороты, сравнения, эпитеты. Спасибо за волшебство!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо тебе, Дашуня !!! Очень рада, что немного моей магии тебе пришлось по душе !

      Видалити
  6. Лєнуся, яка гарна казочка і які казкові місця у вас!!! Мені дуже подобається як ти пишеш, справжня казкарка! Тільки дуже духовно багата й неймовірно талановита людина може так висловлюватися! Обов'язково прочитаю казочку своїй донечці, я їй зараз багато розказую про осінь!))
    Дуже красиві фото! Обіймаю тебе!

    ВідповістиВидалити
  7. Катруся, дякую тобі дуже, моя хороша ! Таааак приємно :)))...Сподіваюсь, що донечці сподобається моя казочка. А от моя вередуля, каже що надто довга казка ( а їй на місці не сидиться :))), що характерно -- раніше слухала із задоволенням ( як меншенька була ), а зараз вже капризує :))).
    Обіймаємо вас дівчатка !

    ВідповістиВидалити