* * *

...В хвилини натхнення і по бажанню душі ... Іноді слова складаються у рими і виникає бажання викласти їх на папері...

" Дощ ".

Краплини води на моєму вікні
заплаканий дощ залишає
Торкнуся рукою до мокрого скла
і знову тебе пригадаю

Як жадно мене у обіймах стискав
і падала сукня з плеча
У сутінках ночі тремтіла вогнем
і плакала воском свіча

Солодкі цілунки, медові вуста
єдине на двох бажання
Лагідних рук приємне тепло
і твої божевільні зізнання

А за вікном заплаканий дощ
вигравав на сріблястій струні
І наспівував сумно у тиші нічній
тихенько тобі і мені...

Краплини дощу на моєму вікні
до них доторкнуся рукою
Десь, може, і ти біля свого вікна
так само сумуєш за мною... 

 * * *

" Марево " 

Крізь вуаль смарагдової ночі
Під шати мовчазної самоти
Коли в тузі серце затріпоче
До мене приходиш знову ти

Будеш ніжно мене обіймати
Шепотіти відверті слова
А я, тільки одне промовляти :
- " Краще тебе нікого нема"...

Я заради тебе до світання
Відречуся від всього і всіх
Ти єдине моє бажання
Насолода й омріяний гріх

Знову буде останній цілунок
Згубна думка в хвилину прощання :
Ти щасливої долі дарунок
Чи безумства тяжке покарання ?

Я боюся розплющити очі
І прокинусь вже вкотре в сльозах
Бо ми можем стрічатись щоночі
Та лиш в мріях жаданих і снах...