* * *
Магічне :)))...
Коли вогняно-мідною монетою сонце закотиться за небокрай і сивою вуаллю вечір вкриє землю, коли затихнуть дзвінкоголосі співи птахів і вітер-пустун, заплутавшись в кронах дерев, засне гойдаючись на гіллі...Коли погаснуть останні жовто-гарячі квадратики сусідських вікон і на небі з'явиться скибочка сріблястого місяця, коли старий вуличний ліхтар засне під шатром темно-бузкової ночі...Настане її пора...Пора магічна і дивовижна, пронизана таємницями і чарами...
Вона візьме келих прозорої джерельної води, всипле жменьку сонячних посмішок, пригоршню веселкових барв, півсклянки рожевого світанку, дрібку зоряного сяйва і 7 крапель вогняних громовиць, ще трішки аромату весняних садів і шматочок небесної блакиті, пучечок духмяних лугових трав і дрібку романтично-ніжних осінніх спогадів, чайну ложку терпкого смутку і кілька нот лагідних співанок...Зварить з цього дивовижний напій, щоб віддати його мудрому сивочолому туману, який вранці розсипле його прозорою росою і розіллє на землю цілющим дощем. Аби той дощ впав на плечі людей, омив їх обличчя, тіла і серця. Щоб розкрилися ті серця для добра, любові, віри і милосердя...Адже серце, воно наче квіти -- їх неможливо відкрити силою, вони повинні розкритися самі...
Думаєте, хто ця дивна ВОНА...Це звичайнісінька Чаклунка ...
Коли я почала займатись виготовленням прикрас, то мене просто полонив неймовірно гарний камінь -- лабрадорит ( спектроліт ). В ньому зачаровує все -- переливи, гра світла і кольорів, фактура ...І він запав мені прямо в серце...Я просто марила ним :)))...А знайти гарний екземпляр досить важко, так щоб іризація ( оптичний ефект ) був на всій поверхні. Та мені пощастило і я стала власницею такого красеня :)))...Коли взяла його в руки, то одразу відчула його неймовірну силу і енергетику. А це камінь творчих людей, який приносить натхнення, допомагає розкрити талант і знайти нові вміння. Є сильним оберегом і дуже прив'язується до свого власника. Допомагає знайти правильні рішення, відганяє страхи і додає впевненості. А ще це талісман цілителів і чародіїв.
Тому довго не роздумувала, що з нього зробити -- рішення прийшло одразу...Кулон...
І хотіла щоб він був не надто насичений деталями ( щоб не затьмарити красу каменю ), але і не геть простим...Тому зробила ось такий -- " Серце Чаклунки "...
Коли роздивлялася малюнок на камені, то прожилочки мені нагадали артерії і вени на серці :)))
Скажете -- формою не схоже на серце...А можливо це саме той бутон квітки про, яку говорилося вище...Та і взагалі -- хто ж його знає, яке воно....серце Чаклунки ....
А ми підемо почаклуємо до :